Матвієнко Валерія Едуардівна, аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Художнє відображення подій війни на Сході України у творчості Б. Гуменюка»

 

Матвієнко В. Е.
аспірантка
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
 

ХУДОЖНЄ ВІДОБРАЖЕННЯ ПОДІЙ ВІЙНИ НА СХОДІ УКРАЇНИ
У ТВОРЧОСТІ БОРИСА ГУМЕНЮКА

Головною ознакою новітньої української літератури є миттєва реакція на найгостріші та найболючіші проблеми й події, що постають у нашому суспільстві. Особливої уваги нині потребує дослідження літературних творів письменників-сучасників, які художньо відображають події війни на Сході України. Як слушно зауважує І. Бойцун: «Ознайомлення з художніми творами дає ключ для глибшого розуміння причин і наслідків гібридної війни, дозволяє осмислити протистояння нового типу, кризу людської свідомості, травматизацію особистості, наслідки психологічних зламів в умовах деструктивного процесу» [1, с. 273]. Значимість таких текстів полягає в написанні їх свідками подій, котрі намагаються не лише зафіксувати, а й переосмислити, дати оцінку, винести життєві уроки.

Творчий доробок Бориса Гуменюка відкриває можливості інтерпретації текстів, які апелюють до теми війни. Зокрема, маємо ряд збірок, присвячених досліджуваній темі: «Вірші з війни» (2015), «Блокпост» (2016), двотомник «100 новел про війну» (2018). Н. Герасмиенко, досліджуючи збірку Б. Гуменюка «Блокпост», констатує: «Тексти в книжці Б. Гуменюка ґрунтуються на реальних подіях, спогадах, враженнях, думках автора-очевидця. “Блокпосту” також властиві й такі ознаки нон-фікшну, як опис значного часового відрізка, змалювання не тільки яскравих, важливих подій, а й психологічного стану людей тощо» [2, с. 85]. Слід зауважити, що такі ознаки характерні для усіх збірок письменника, присвячених темі війни. Усі ці тексти об’єднані не лише проблемно-тематично, а є своєрідними фрагментарними частинами, що вимальовують загальну картину війни на Сході України, поєднуючи авторську концепцію світосприйняття. Проте саме проблемно-тематичний фактор досліджуваних текстів визначає низку домінантних ознак.

Можливість смерті моделює екзистенційність зображуваного: «Піднімаю погляд. Бачу танк. Просто перед нами вигулькнув з очеретів. Цілиться. Наводить гармату. Мить. Затамовую подих. Чую, як серце ламає ребра. Кров в жилах вурдиться і стає білою, наче прокисле молоко на великому вогні. Закриваю очі. Прощаюся. Пробачте за все. Постріл! Все. Ні. Не все. Я – думаю. Я себе осягаю. Я – є. Я – живий. Я в іншому місці. Не тут. І таке спустошення, така втома, такий екзистенційний біль, і така неймовірна радість!» [5, с. 22]. Перебування на крихкій межі життя та смерті характерне для всіх героїв-воїнів, які вимушені кожного дня боронити свою країну. Неодноразово письменник відображає жертовну смерть задля життя інших. Так, коли один із підрозділів потрапив у засідку, і залишилося всього два солдата, то вони не вагаючись зробили свій вибір: «Вони подивилися один одному в очі обнялися / Пробач мені брате / І ти пробач мені брате / Один затиснув в руці гранату / Інший висмикнув чеку» [4, с. 28]. Герої Б. Гуменюка впевнені, що жертва на війні недаремна, у них простежується чітка громадянська позиція, без пафосу й патетики.

У творах про війну Б. Гуменюка світоглядна позиція героїв почасти будується на основі антропоцентричних дихотомій духовність / матеріальність, добро / зло, воля / неволя, свої / чужі тощо. Наприклад ідентифікація за ознакою свій / чужий відбувається не лише за територіальною ознакою, а й за мовною: «Не партеся, хлопці, своїх впізнаємо на дух, у нас вата не розмовляє українською, тим паче з галицьким акцентом» [4, с. 10]. Загальновідомо, що на війні людина стає іншою, тому й герої Б. Гуменюка змінюються. Герой-наратор підсвідомо відчуває, що: «Немає мене. Того, якого вони знають, давно немає» [6, с. 15]. Інший солдат констатує: «Тут відбувається моє становлення. Тут – я відбуваюся. Я тут став і стою» [6, с. 8]. Така внутрішня трансформація є невід’ємною ознакою становлення воїнів, які ще донедавна знали про війну лише зі сторінок книжок. За словами самого письменника: «Війна змінює свідомість, це стан афекту, в якому ти перебуваєш перманетно і майже постійно. Перший раз приїхав на війну, перший раз взяв зброю, перший раз вистрілив у людину, перший раз вистрілили в тебе, перший раз побачив загибель людину, поранену людину, без кінцівки [7].

Художню своєрідність творів про війну представляють відсутність розлогих пейзажів, проте інколи зустрічаємо апокаліптичні картини: «Руки, ноги, голови – котра вціліла, тіла – кому пощастило, в окремих випадках – коли не поталанило – м’ясна каша; як це все сортувати, складати докупи?» [3, с.9]. Натуралізм зображуваної дійсності передає усю палітру відчуттів письменника, доповнюючи образ війни.

У творчості Б. Гуменюка художні тексти часів національного становлення актуальні та набувають нового звучання. Так,  інтертекст («вічні» образи, мандрівні мотиви, згадки про інші культурні здобутки, твори авторів різних національних літератур) розширюється, в результаті чого зміст згаданого у творі виступає джерелом новотворів. Найчастіше письменник апелює до творчості Т. Шевченка (вірш «Заповіт»), Ліни Костенко (вірш «Коли юна дівчинка Ліна Костенко»), П. Тичини.

Таким чином, для творів Б. Гуменюка про події війни на Сході України характерні: екзистенційність, апокаліпитичність, натуралістичність, інтертекстуальність. Змістова складова таких текстів вирізняється образною згущеністю, оскільки письменник передає найтонші больові порухи героїв. Цінність творів Б. Гуменюка полягає у тому, що автор не естетизує дійсність, натомість дає нагоду подивитися збоку на реальність і дати власну оцінку подіям.

Література:

1.     Бойцун І. Українське суспільство в романі «Оголений нерв» Світлани Талан. Збірник наукових праць «Гібридна війна на Сході України в міждисциплінарному вимірі: витоки, реалії, перспективи реінтеграції». 2017. С. 273-279.
2.     Герасименко Н. «Блокпост»: рядки, мов постріли. Слово і час. 2017. № 2. С.84-86.
3.     Гуменюк Б. Блокпост : Вірші. Новели. Публіцистика. К. : Академія, 2016. 336 с.
4.     Гуменюк Б. Вірші з війни. К. : Ярославі Вал. 2015. 136 с.
5.     Гуменюк Б. 100 новел про війну. К. : ДІПА. 2018. 272 с.
6.     Гуменюк Б. Вірші з війни. К. : ДІПА. 2018. 192 с. 
7.   Правда війни у поезії Бориса Гуменюка. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/26907023.html

4 коментарі:

  1. Добрий день, Валеріє! Рада бачити, що Ви продовжуєте досліджувати творчість Б.Гуменюка. Як Ви вважаєте, авторська суб`єктивність формує суспільний інтерес до воєнних дій на Сході чи є способом нав`язуванням своєї позиції?

    ВідповістиВидалити
  2. Шановна пані Валеріє! Дякую за обрану тему і ракурс її висвітлення. Хотілося б дізнатися про специфіку і функції інтертекстуальності у творах Б.Гуменюка, особливо про апеляції до творчого доробку Павла Тичини ( про які саме твори йдеться і про які типи інтертекстуальних зв'язків).

    ВідповістиВидалити
  3. Дякую, Валеріє за цікаву доповідь. В плані дискусії хотілося б прояснити, в якому сенсі Ви вживаєте поняття "апокаліптичність"? Чи корелює Ваше розуміння з біблійними смислами ("Об'явлення Іоана Богослова"), про які писали отець О.Шмеман, С.Головащенко,Б.Мецгер, М.Бардин,Н.Левченко та ін.

    ВідповістиВидалити
  4. Запитання про апокаліптичність було від проф.Торкут Наталії Миколаївни.

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.