Петухова Олена Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент Харківської державної академії дизайну і мистецтв «Велика війна 1914–1918 років у долях героїв роману Р. Цвірлея «Там тобі буде краще»

 

Петухова О. І.

канд. філол. н., доцент

Харківська державна академія дизайну і мистецтв

ВЕЛИКА ВІЙНА 1914-1918 РОКІВ В ДОЛЯХ ГЕРОЇВ РОМАНУ Р. ЦВІРЛЕЯ «ТАМ ТОБІ БУДЕ КРАЩЕ»

     Сучасний польський історичний детектив (польською kryminał retro) є досить різноманітним за проблематикою, тематикою, формами організації оповіді, вибором змальовуваного часу тощо. Можна помітити, що письменники, обираючи історичний період для відтворення в книгах, переважно звертаються до часів так званої Другої Речі Посполитої (1918-1939). Дехто з авторів пише про території, які на той час ще не були польськими (М. Краєвський, цикл про комісара Еберхарда Мока з Бреслау/Вроцлава; К. Бохус, цикл про радника Крістіана Абелла з Данцига/Гданська, Т. Душинський, цикл про капітана Вільгельма Клейна з Глатца/Клодзька), дехто, навпаки, розповідають про місця, що після другої світової відійшли до інших країн (М. Краєвський, цикл про комісара Едварда Попельського зі Львова). Проте переважна більшість письменників усе ж таки змальовують питомо польські території. Серед них велику популярність здобув Річард Цвірлей.

У творчому доробку письменника є два цикли історичних детективів. Перший з них присвячений роботі польських міліціантів/поліцейських буремних 80-х років ХХ століття. Другий описує пригоди поліцейського комісара Антона Фішера з Познані і охоплює історичний період з 1919 до 1932 років. Зараз до циклу входить п’ять романів: «Там тобі буде краще» (2015), «Тільки мертві знають» (2017), «Вже нікого не чути» (2018), «Піду твоїми слідами» (2019) і «Заспівай мені колискову» (2020). Найбільш вдалим з них є, на думку читачів і критики, перший роман циклу.

Події роману відбуваються у вже польській Познані і ще німецькій Пілі/Шнайдемюлі в 1924 році. Антон Фішер та його німецький колега і фронтовий товариш Карл Ашмутат розслідують серію жорстоких вбивств дівчат легкої поведінки, скоєних по обидва боки кордону. Паралельно Антонові доручають делікатну справу, пов’язану зі зникненням штабного офіцера та викраденням важливих військових документів. Таким чином, у романі поєднуються елементи шпигунського детектива і трилера. Одночасно перед читачем постають практично всі верстви тогочасного населення Познані: військові, поліцейські, рибалки, повії, злодії, ресторатори, робітники, пивовари, селяни тощо. Їхнє життя та побут змальовані настільки точно й докладно, що твір набуває виразних рис соціально-побутового жанру.

Усе ж таки головну увагу Цвірлей приділяє зображенню людей, що носять або ще нещодавно носили форму. Це військові та поліцейські (серед яких дехто працює на цивільних посадах). Показ офіцерів та сержантсько-рядового складу є родзинкою kryminał retro Річарда Цвірлея. Він ретельно відтворює побут цих персонажів, починаючи від особливостей форменого одягу, сум грошового забезпечення, тонкощів наймання квартир і аж до гастрономічних уподобань, місць, де зазвичай збирались армійці для святкувань та розважання. Багато уваги приділяється і відтворенню психології військових та поліцейських. Письменник є майстром психологічного портрету. В цьому плані досить важливим часте є звернення романіста до подій першої світової, або ж Великої війни 1914-1918 років. Вона є тим самим маркером, який дозволяє робити висновки щодо порядності того або іншого з персонажів. Як він себе поводив на полі бою, якими були його пріоритети, – це є головним у віднесенні автором персонажа до групи «своїх» чи «чужих». Дихотомія має тут антагоністичний характер, розводячи колишніх фронтових товаришів, навіть однополчан по різні боки закону.

Не виключно, що Цвірлей використовує тут інтертекстуальні мотиви з творів письменників так званого «втраченого покоління» (Ремарка, Хемінгуея, Еліота, Дос Пассоса та ін.). Проте його персонажі на відміну від героїв згаданих вище творів змогли адаптуватись до мирного життя, знайшовши в ньому своє місце і сенс існування. Це стосується, насамперед, тих, хто виявив на фронті мужність, героїзм та самопожертву. Боягузи ж і негідники стають зрадниками та кримінальними злочинцями. Їхня психіка не витримує жахів війни і лякається їх повторення.

Яскравим прикладом прояву справжньої чоловічої вдачі є військові сторінки біографії двох головних героїв циклу – поляка Антона Фішера та його німецького друга і колеги Карла Ашмутата. В традиціях класичної польської літератури (насамперед, трилогії Г. Сенкевича, згадуваної в романі), не без перебільшень та сантиментів Цвірлей показує бойові подвиги цих двох товаришів по зброї. Не важливо, хто й якою мовою розмовляє. Поки ще вони в одному таборі, не розділені кордонами та національними інтересами. Все це попереду, хоча можна дотримуватись законів честі й за нових умов.          

Література

1.   Bajda A. Intelektualne walory powieści kryminalnych (na przykładzie twуrczości Marka Krajewskiego). Літературний процес : методологія, імена, тенденції. 2015. № 6. С. 3–7.

2.   Ćwirlej R. Tam ci będzie lepiej. Poznań  : Wydawnictwo Czwarta Strona – Grupa Wydawnictwa Poznańskiego, 2015. 552 s.