Клименко Жанна Валентинівна, доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (м. Київ) «Висвітлення теми «Людина і війна» в шкільному курсі зарубіжної літератури (11 клас)»

 

Клименко Ж.В.

д. пед. наук,  професор

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

 

ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМИ «ЛЮДИНА І ВІЙНА» В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (11 КЛАС)

Тема «людина і війна» особливо актуалізувалася у зв’язку з реаліями сучасної України. Ще недавно вчителі і методисти переймалися тим, що в шкільних програмах замало творів мілітарної тематики, і відповідно сучасні учні віддалені від розуміння вчинків і станів людини, пов’язаних із воєнними обставинами життя. З 2014 р. маємо зовсім іншу ситуацію – війни стало занадто багато в нашому реальному житті. І навіть того, хто живе досить далеко від лінії фронту, ця відстань не захищає психологічно, адже воєнні жахи пронизують розум і душу людини. Водночас є й такі, хто відсторонюється від проблем, пов’язаних із війною, робить вигляд, що її немає. З огляду на це особливої ваги набуває вивчення теми «людина і війна» в шкільному курсі зарубіжної літератури. Учитель має, з одного боку, піклуватися про те, щоб психологічно не травмувати учнів, яких так чи інакше зачепили воєнні події, а, з іншого, розвіювати байдужість, яка, на жаль, уже зародилась у деяких юних душах як відгомін настроїв певної частини суспільства.

Мета статті – надати методичні рекомендації до висвітлення теми «людина і війна» в ході вивчення одинадцятикласниками програмових творів шкільного курсу зарубіжної літератури.

Чинна навчальна програма для 11 класу відкриває широкі можливості в розкритті різних аспектів означеної теми. Їй присвячено ліричні твори (Гійом Аполлінер «Зарізана голубка й водограй», Пауль Целан «Фуга смерті»), драматичний (Бертольт Брехт «Матінка Кураж та її діти») і епічний (Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»). Усіх цих письменників об’єднує те, що кожен дізнався про війну не з чужих розповідей, фільмів або книг, а на власній долі відчув жахи воєнного лихоліття.

Тему «людина і війна» доцільно розглядати у двох напрямах:

1)    письменник і війна (участь у воєнних подіях, вплив війни на життя і творчість автора тощо);

2)    відображення теми в літературній спадщині.

Висвітлення воєнної тематики в 11 класі розпочинається в ході вивчення біографії і лірики Г.Аполлінера. Так, школярі дізнаються, що фатальну роль у житті поета відіграла Перша світова війна. У зв’язку з її початком Аполлінер був змушений перервати мистецькі пошуки. У 1914 р. він добровольцем іде на фронт і майже рік у складі французької армії воює на передовій. Слід відзначити, що поет на той час юридично не був громадянином Франції, але вважав своїм обов’язком захищати країну, яка по суті стала для нього батьківщиною. За надзвичайну відвагу його нагороджують Бойовим Хрестом і нарешті надають довгоочікуване французьке громадянство. Однак приємні події були затьмарені страшною – тяжким пораненням у голову осколком снаряда, яке у 1918 р. і призвело до ранньої смерті поета.

Під враженням від перебування на фронті з’являється збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни» (1918), присвячена пам'яті друга поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917 року. Відлуння страшних подій Першої світової яскраво відображено у вірші «Зарізана голубка й водограй». Аналізуючи цю поезію, слід наголосити на тому, що в ній згадуються реальні особистості, художники і поети, дорогі Аполлінеру люди. Доцільно спрямувати учнів на осмислення глибоко трагічної символіки вірша: образів голубки, водограю, олеандрів і сонця. Надзвичайно важливим є урахування специфіки твору, пов’язаної із його записом у формі каліграми, а також із відсутністю розділових знаків. Зокрема цікавим може бути такий вид роботи, як зчитування візуальної інформації, закладеної  у вірші. Учням можна запропонувати такі запитання:

-         Які думки і почуття викликають у вас образи голубки і водограю? Що, на ваш погляд, символізують образи олеандрів і сонця?

-         Яким ви уявляєте ліричного героя цього твору?

-         Уважно роздивіться каліграму. Як пов’язані між собою зміст вірша і його графічне оформлення? Які слова написано лише великими літерами? Чому, на ваш погляд, саме так? Як на сприймання твору впливає відсутність знаків пунктуації? Що може означати єдиний розділовий знак, який є в каліграмі?

У ході роботи старшокласники відзначать, що ліричний герой поезії – змучена війною людина, яка оплакує загиблих друзів («Душа моя в тремкій напрузі», тут і далі переклад із французької Миколи Лукаша) і яка водночас сподівається, що хтось із них живий («А як вони іще живі / десь б’ються на Північнім фронті»). Після вислуховування думок учнів можна повідомити їм, що проникливі читачі вбачають у водограї символ скорботи за полеглими на фронті. З одного боку, він асоціюється зі слізьми, із вічним плачем за загиблими, з іншого – з фонтаном крові, пролитої на війні. Образ зарізаної голубки, який пов’язують із жіночністю, болем і тугою, зі зруйнованим війною життям, надзвичайно вразив Пікассо. Художник обрав його прототипом для зображення славнозвісного голуба, що згодом став емблемою миру. Зрозуміти символіку олеандрів допоможе зокрема й виноска в підручнику: «олеандр – дерево з криваво-червоними квітами, яке асоціюється в романських народів з лавром, деревом війни. Існує переказ про загибель наполеонівських солдат, які смажили м’ясо на олеандрових шампурах» [2, 62]. У вірші Аполлінера «олеандри всі в крові» символізують саму війну, її криваву сутність.  

Отже, у поезії Аполлінера звучать такі мотиви, як біль втрати друзів і близьких, втрачене кохання, глибока скорбота за загиблими, пам’ять про кожного полеглого на війні, розгубленість і самотність, психологічно важкий стан особистості, яка втратила найдорожче у своєму житті. У центрі твору – цілий спектр глибоких почуттів людини, душа якої «ятриться з непокою».

Наступним програмовим твором, який привертає увагу школярів до теми «людина і війна», є п’єса Б.Брехта «Матінка Кураж та її діти». На долі Брехта позначились дві війни – Перша і Друга світова. Висвітлюючи біографію письменника, варто звернути увагу на такі факти: протест 17-річного Брехта-гімназиста проти загарбницької війни, яку вела Німеччина в Першу світову (твір, написаний за словами Горація «Солодко й почесно вмерти за батьківщину»); мобілізація до армії, робота санітаром у госпіталі м. Аугсбург; переслідування його гітлерівцями за антивоєнні погляди; виїзд із зараженої «коричневою чумою» батьківщини; боротьба з фашизмом у роки вигнання.

Історична хроніка повертає нас до подій Тридцятилітньої війни. Навіщо ж Б.Брехт напередодні Другої світової розповів історію про події досить давні? Насамперед він прагнув, щоб крізь призму далекого минулого читач або глядач осмислив сучасність, щоб подолав у собі духовну сліпоту матінки Кураж, яка сподівалась на горі інших побудувати власне щастя. Аналізуючи твір, важливо зосередити роботу учнів насамперед навколо таких ключових питань:

-         Як сприймають мир і війну дійові особи п’єси?

-         Як вони поводять себе, якими цінностями керуються?

Так, ключовою для характеристики матінки Кураж є зокрема така її репліка:  «Не ганьте війни, я не дозволю. Кажуть, вона знищує кволих, але вони і в мирний час гинуть. Зате своїх людей вона годує краще. Бракувало мені тільки, щоб вибухнув мир, коли я саме накупила нового краму» (переклад із німецької Марка Зісмана).

З метою увиразнення специфіки епічного театру особливу увагу варто приділити визначенню ролі зонгів у п’єсі. Адже зонги є одним із прийомів ефекту відчуження, вони коментують і передбачають текст, провокують читача або глядача, увиразнюють конфлікт п’єси і сутність того чи іншого персонажа, узагальнюють зображене [3]. Наприклад, зонг про великих мудреців, який звучить у 9 епізоді, яскраво розкриває спорідненість характерів кухаря і матінки Кураж як людей, що нівелюють справжні життєві цінності (мудрість, хоробрість, чесність, доброту, шанування біблійних заповідей). Крім того, цей зонг, підсумовуючи попередні події, прогнозує загибель Катрін, а також узагальнює проблематику й основні мотиви п’єси.

Ураховуючи драматичну природу твору, учням варто запропонувати розглянути фрагмент афіші до вистави за п’єсою в мистецькому коледжі при Державному університеті штату Іллінойс (США) і поміркувати над тим, що саме хотів увиразнити художник [1, 124]. Підсумувати вивчене допоможе аналіз літературної інфографіки [1, 129], мета якої – привернути увагу учнів до низки важливих моментів:

ü німецький письменник є творцем епічного театру, названо його визначальні ознаки;

ü Брехт – автор п’єси «Матінка Кураж та її діти», яка є хронікою Тринадцятилітньої війни і водночас попередженням перед Другою світовою;

ü п’єса містить 12 епізодів, її події відбуваються протягом 12 років;

ü кожна дитина матінки Кураж символізує одну із чеснот;

ü голубка під прицілом (перегук із віршем Аполлінера) символізує і війну в цілому, і кожного загиблого в її горнилі;

ü мішечок із грошима – з одного боку, символ прагнення до наживи на війні матінки Кураж, а, з іншого, нагадування про причину загибелі Швейцеркаса [2, 8].

На підсумковому етапі вивчення твору або розділу логічним буде аналіз хмари слів, в якій увиразнено долі дійових осіб, історичне підґрунтя, конфлікт, проблематику і символіку п’єси (фургон як символ кривавих доріг матінки Кураж, її наживи на війні) [1, 177].

Отже, вивчаючи п’єсу, учні розмірковують над такими проблемами, як вплив війни на психологію людини, війна і егоїстичний зиск, війна і мораль, війна як засіб збагачення, як лакмусовий папірець сутності людини, трагічна доля людських чеснот в умовах війни.

Оповідання Генріха Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» написано на основі подій Другої світової війни. Саме його Кіра Шахова назвала «одним із найгостріших антивоєнних творів світової літератури нашого часу взагалі» [4, 127]. Поштовхом до літературної творчості Белля стало пережите на війні, роздуми про її жахи, про вину і про відповідальність німецької нації перед світом. Важливо, щоб учні зрозуміли, що письменник сам по суті виявився жертвою фашизму. Улітку 1939 р. він вступив до Кельнського університету вивчати філологію. Проте освіту йому судилося завершити вже після війни, того ж року восени Белль був призваний на службу в гітлерівський вермахт. Так юнак, який мріяв стати письменником, опинився закинутим у саме горнило воєнних подій. Одягнувши не з доброї волі мундир солдата-піхотинця, він побував у Польщі, Франції, Румунії, Угорщині, Чехословаччині, а також у Криму і під Одесою [4, 133–135]. Служив телефоністом, жодного разу не вистрілив. Кілька разів був поранений. Повідомляючи ці факти з життя письменника, учням можна нагадати розповіді старшого покоління, яке пізнало всю гіркоту Другої світової війни, про так званих «добрих німців» – тих, які не сповідували нацизм, а самі були його жертвами. Ці люди не збирались убивати інших, не прагнули завойовувати чужі землі, взагалі не хотіли війни. Фашистські ідеологи безжально гнали їх на фронт, а вони відчували себе заручниками мерзенної політики. Саме такі відчуття пронизували душу молодого Генріха Белля.

В оповіданні показано трагедію «маленької людини», загнаної фашистським урядом, як колись і сам автор твору, на загарбницьку війну. У зв’язку з ефектом загадковості назви оповідання учитель може використати прийом прогнозованого читання (Які думки виникли у вас після прочитання назви твору? Про що, на ваш погляд, йтиметься в оповіданні? Чи видалася вам дивною така назва?). Значної ваги варто надавати читанню коментарів і бесіді за ними, адже саме коментар допоможе учням осмислити перегук відомого історичного факту (подвиг трьохсот спартанців) з описаними подіями. Працюючи над твором, доцільно розкрити такі особливості оповідань Белля, виокремлені К.Шаховою: нескладні, але сильні за своїм впливом на читача сюжети, присвячені долі «маленької людини»; спокійна,  майже тиха, не пафосна мова; вибір кількох предметів, які розповідають цілі історії; неочікувані завершення текстів [4].

Узагальнити вивчене допоможе дешифрування інфографічного плакату (у ході бесіди або розповіді), на якому увиразнено специфіку оповідання: провідний мотив «мертві та решта», деталі, що розповідають про мирне життя головного героя (дошка з обірваною цитатою, портрети, бюсти, картини, відбиток хреста як нагадування про школу святого Хоми) [1, 137].

Белль привертає увагу до таких мотивів теми «людина і війна»: фізичне і духовне страждання «маленької людини», абсурдність війни, її страшні наслідки, війна як причина скаліченої людської долі, знецінення людського життя, безнадія, породжена війною.

Отже, усіх трьох письменників об’єднує гіркий досвід пережитого під час війни, в їхніх творах відсутні батальні сцени, героїчний пафос і ура-патріотичні гасла. Кожен автор притаманними йому художніми засобами увиразнює антигуманну сутність війни і застерігає людство від нових воєн. Запропоновані до вивчення твори порушують цілий спектр важливих проблем, пов’язаних із буттям людини на війні і її післявоєнним життям. Аполлінера і Белля споріднює увага до внутрішнього світу людини. У першому випадку – це ліричний зойк зболеної душі, у другому – спокійний, але до щему проникливий внутрішній монолог «маленької людини». Доля «маленької людини» і в центрі п’єси Брехта. Вдаючись до зображення подій засобами епічного театру, він впливає передовсім не на почуття, а на розум реципієнта, який сам має зробити висновки про побачене або прочитане. Аполлінер звертається насамперед до серця читача через образи реальних особистостей – його друзів, які виростають до художнього узагальнення і символізують усіх полеглих на фронті. Белль показує нам світ очима безіменного героя, який втілює в собі усіх, хто вижив і важко постраждав на війні. Брехт, змальовуючи яскраві типажі різних проявів людини у воєнних обставинах, найяскравішим променем висвічує духовну сліпоту жінки, яка в погоні за грошима втрачає дітей. Як результат осмислення теми учням можна запропонувати написати есе «Людина і війна: мій погляд на прочитані твори (або твір) крізь призму сучасних реалій України».

У процесі вивчення названих творів важливо розкривати їх змістову силу і специфіку художньої інтерпретації теми. Зокрема доцільно використовувати такі прийоми і види роботи: зчитування візуальної інформації, закладеної у вірші (Г.Аполлінер); визначення ролі зонгів у п’єсі, аналіз афіші, літературної інфографіки, хмари слів (Б.Брехт); прогнозоване читання, дешифрування інфографічного  плаката, підготовка розповіді за ним (Г.Белль). Візуалізаційний підхід до вивчення літератури цілком відповідає інтересам сучасних учнів-центеніалів, які тяжіють до сприймання інформації через її зображення.

Література

1. Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О. Зарубіжна література (рівень стандарту): Підруч. для 11 кл. Київ, 2018. 204 с.

2. Клименко Ж.В. Літературна інфографіка як засіб розвитку читацької компетентності учнів. Всесвітня література в школах України. 2020. № 1–2. С. 2–9.

3.  Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці, 2001. С. 218–220.

4. Шахова К. Генріх Белль. П’ять німецьких лауреатів Нобелівської премії з літератури: Г.Гауптманн, Т.Манн, Г.Гессе, Г.Белль, Г.Грасс: Посібник. Київ, 2001. С. 123–157.