Костецька Любов Олександрівна, кандидат філологічних наук, доцент Запорізького національного університету, Ісаєв Ілля Русланович, студент Запорізького національного університету «Жанрові модифікації роману М. Матіос «Букова земля»

 

Костецька Л. О.

к. філол. н., доцент

Запорізький національний університет

Ісаєв І. Р.

студент 4 курсу філологічного факультету

Запорізький національний університет

 

ЖАНРОВІ МОДИФІКАЦІЇ РОМАНУ
М. МАТІОС «БУКОВА ЗЕМЛЯ»
 

Зацікавлення сучасного українського літературознавчого простору значною мірою полягають у дослідженнях явищ постмодернізму, зокрема і природи жанру в літературі. Жанрологічні проблеми романного жанру є одними з провідних предметів наукових розвідок. Сучасний роман характеризується насамперед трансформаційними та модифікаційними змінами жанру. Завдяки цьому, література збагачується великою кількістю нових жанрових форм та індивідуальними авторськими жанрами, що вирізняють твори письменників з-поміж всього літературного потоку. «Жанровою модифікацією у сучасному літературному процесі стає новоутворення на засадах плинних ознак твору, засноване на повторенні певної жанрової форми та з використанням конкретного жанрового патерну, що визначається характером ідеологічної анаморфози і сумою жанрових трансформацій та (іноді!) закономірностей, які постають на потребу тексту за авторським задумом» [1, с. 368].

Українська література останнього десятиріччя ХХ – поч. ХХІ ст. наповнилася новими жанровими формами, наприклад: історичний роман-детектив (Б. Коломійчук «Готель «Велика Пруссія», «Експрес до Ґаліції», цикл романів А. Кокотюхи з протагоністом Климом Кошовим), роман-феєрія (Г. Пагутяк «Зачаровані музиканти») – стали досить поширеними серед значної кількости письменників; клаптиковий роман (В. Шевчук «Фрагменти із сувою мойр»), роман-вибух (О. Дроздов «№1»), параісторичний роман у восьми з половиною серіях (Ю. Андрухович «Коханці Юстиції») – мають втілення лише у творчості окремого автора (індивідуальні жанрові дефініції).

Серед українських письменників, М. Матіос відзначається власним внеском у розширення жанрових моделей за рахунок створення авторських визначень жанрів творів. У її доробку особливе жанрове забарвлення мають «Солодка Даруся» (роман-драма на три життя), «Майже ніколи не навпаки» (сімейна сага в новелах) та ін. Нещодавній твір «Букова земля» (2019) також має індивідуальне жанрове визначення – роман-панорама завдовжки у 225 років. Наукових розвідок, присвячених вивченню цього явища, у вільному доступі досить мало. Безумовно письменниця інтерпретує жанр роману, насичуючи його власними особливостями та манерою письма – модифікує жанр. Саме тому необхідність чіткого вивчення жанрової диференціації та модифікаційних процесів твору зумовила актуальність теми дослідження.

Для початку необхідно потрактувати складові назви авторського жанру твору «Букова земля» – роман-панорама, адже заголовкові комплекси (з усіма елементами, в тому числі і підзаголовками, у яких міститься вказівка на жанровий різновид твору), за словами літературознавиці І. Насмінчук, несуть у собі важливе смислове значення та є цілою поетикальною системою з виразним функційним складником, яка здатна визначати смислові риси, що стосуються форми чи інших елементів певного твору [6]. Наявність у назві частини «роман» вказує на те, що твір «Букова земля» відноситься власне до цього жанру. Окрім того твір має у собі основні жанровизначальні ознаки роману: розгалуженість фабульних ліній сюжету, детальне розкриття життєвих доль героїв, широкий часопростір, взаємозв’язок героїв між собою, занурення у внутрішній світ, різні види організації мови тощо [2, с. 264–265].

Літературознавча енциклопедія подає таке тлумачення поняття «панорама»: «краєвид, що відкривається з певної висоти» [3, с. 177]. Попри те, що значення терміну не стосується сфери літературознавства, дослідник Ю. Ковалів зауважує, що термін «панорама» «використовується і в художній літературі, коли йдеться про масштабні, всеохопні зображення» [3, с. 177]. Інша частина підзаголовку «…завдовжки у 225 років» дозволяє у більшій мірі розкритися поняттю «панорама», завдяки чіткому визначенню хронотопу твору.

Комплекс назви роману не є вичерпним. Ті жанрові різновиди, що побутують у літературознавчому світі не реалізуються у вищенаведеному авторському жанрі. Жанровизначальні ознаки розкриваються лише у структурі самого тексту. Роман «Букова земля» характеризується досить складною розлогою структурою і поєднує у собі особливості різних жанрових елементів, що дозволяє розглядати твір у площині модифікацій.

Час розгортання сюжету (минувшина у творі є основною, займає центральне місце, сучасся – лише узагальнювальний елемент, своєрідний висновок, епілог), широкий хронотоп (події відбуваються з 1789 до 2014 року) дозволяють говорити про ознаки жанрового різновиду історичного роману. Окрім цих елементів, на це вказують й інші риси: твір «побудований на історичному сюжеті, відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії, … історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими, вимисел уміщений в межі зображуваної епохи» [4, с. 596].

Тло твору має реальне історичне підґрунтя, події зображено з точністю та деталізовано: переселення німців до Буковини, державотворчі події в Австро-Угорщині, Перша та Друга світові війни, українська повстанська боротьба, депортаційні процеси, стосунки депутатів Австро-Угорської імперії, події, що пов’язані із совєтською владою, локальні історії різних населених пунктів тощо. Однією з ознак історичности твору є його герої – реальні особи: рід Васильків, Андрей Шептицький, Анна Василащук, Григорій Дідушенко, Василь Вишиваний (Вільгельм Габсбург), Яремна Кузь, українські повстанці Василь Савчак («Сталь»), Юліян Матвіїв («Недобитий»), родина М. Матіос та ін. Численні документи використані авторкою у романі підтверджують його історичність. Серед таких документів лист Осипа Маковея [5, с. 312–313], інші епістолярії реальних осіб, документи з архівів СБУ [5, с. 777], державні постанови [5, с. 799], інформація про спецоперації совєтських спецслужб [5, с. 793] тощо. Побут, описи різних об’єктів, мова «Букової землі» також є елементами жанру історичного роману.

Історичний роман у літературному просторі піддається модифікаційним процесам. Хронологічна структура твору «Букова земля» є показником й іншого різновиду роману – роману-хроніки, адже назви кожного з розділів містять у собі датування, всі події твору відбуваються у чіткій часовій послідовності.

Минуле у творі зображено через призму епічности: вагомі історичні події, національні й світові трагедії, розлогий часопростір тощо. Тобто твір містить у собі й ознаки роману-епопеї, але події, що охоплюють не тільки минуле, а й майбутнє, що не характерно для роману-епопеї, не дозволяють повністю віднести роман до цього жанрового різновиду [2, с. 263].

Те, що було на часі у минулому – актуальне і в сучассі, й досить часто вони перегукуються одне з одним – таким є один з провідних мотивів твору «Букова земля». Серед епізодів, що відповідають цьому мотивові є зображення організації гуцульських добровольців у часи Першої світової війни, численні процеси окупації України, інформаційна пропаганда, стан людей під час війни тощо. Завдяки введенню таких картин сюжет збагачується проєкціями на наш час, а читач, збагнувши написане, осмислює нелегку історію України, яка зображена через призму Буковини. У творі чітко простежуються витоки і причини сучасних суспільно-політичних, соціяльних проблем, що характеризують твір як історичний з елементами історично-тенденційного та соціяльно-побутового [4, с. 598] жанрових різновидів.

Прийом центрування чотирьох родин (Берегівчуків, Васильків, Вівчарів і Ваґнерів) є жанровизначальним елементом родинної саги та роману сімейної-хроніки. Історії родин охоплюють декілька поколінь з власними конфліктами та трагедіями у сімейному колі. Та від традиційних романів у жанрі сімейної хроніки (напр.: «Люборацькі» А. Свидницького), цей роман відрізняється зображенням не однієї конкретної родини, а цілих чотирьох, а то й більше (лінія родини Матіосів). З’ява Матіосів у творі є невеличкою ознакою, яка є складником автобіографічного роману [4, с. 594]. Попри те, що ця риса не визначальна, ця деталь все ж впливає на загальний жанровий дискурс твору.

В розділах-«безконечниках»  «безпосередньо викладається світоглядна або етична позиція автора» [4, с. 599]. У таких частинах твору (напр.: «Небесна канцелярія. Завжди» тощо) реальність не зображується, а осмислюються закони буття в ній. Такі риси є ознаками філософського роману. «Безконечники» є своєрідними зупинками, на яких читач має змогу осмислити прочитане та налаштуватись на сприйняття подальших частин твору.

Щодо індивідуальності жанру, то такими рисами є фрагментарність та інтертекстуальність. Роман побудовано за принципом новелістичности, чітких сюжетних ліній у творі не простежується, адже їх декілька і вони розгалужені. Але впродовж роману всі сюжетні лінії «зшиваються», завдяки чому реалізується основний задум твору письменниці: мотив національної та родинної пам’яти. Роман має у собі велику кількість ремінісценцій, алюзій, цитат тощо, що робить твір поліфонічним і виражає номінаційну функцію поняття «панорама». Досить цікавим фактом, є те, що побудова твору та подання його змісту саме на початку несе у собі також жанроутворюючий фактор. Функція змісту в тому, щоб показати читачеві панорамність у структурі вже з самого початку, а підкреслює це назва кожного розділу з короткою інформацією про часопростір та персонажа.

Отже, роман «Букова земля» є зразком однієї з сучасних літературних постмодерних тенденцій – жанрових модифікацій. Твір поєднує у собі ознаки різних жанрових різновидів: історичного роману, роману-хроніки, автобіографічного, роману-епопеї, історично-тенденційного, соціяльно-побутового, філософського. Роман не відповідає чітко визначеній жанровій дефініції, а характеризується індивідуальним авторським жанром. Уведення М. Матіос в літературний простір поняття «роман-панорама» розширюють жанрологічний дискурс та збагачують внесок письменниці в українську літературу. Зображення історичних подій, стосунків у різних сферах людського життя, велика кількість персонажів, всеоохопність зображуваного, інтертекстуальність, фрагментарність є рисами нового жанрового різновиду – «роману-панорами».

Література

1. Бовсунівська Т. Жанрові модифікації сучасного роману: монографія. Харків : Діса плюс, 2015. 368 с.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури : підр. для студ. філол. спец. / за ред. О. Галич. Київ: Либідь, 2001. 486 с.

3. Літературознавча енциклопедія: у 2-х т. / автор-укл. Ковалів Ю.І. Київ : Академія, 2007. Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). 624 с.

4. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ : Академія, 2007. 752 с.

5. Матіос М. Букова земля: роман-панорама завдовжки у 225 років. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. 928 с.

6. Насмінчук І. Поетика заголовкових комплексів у прозі Марії Матіос. Науковий вісник Чернівецького національного університету. Слов’янська філологія. 2011. Вип. 547/548. С. 28–31.